Nahihiya

Цей трек - як нескінченний ланцюжок неквапливих кроків у ритмі «я не хочу чекати». Ніби хтось був занадто зайнятий, щоб сидіти на місці і тільки мріяти про «те, що буде». Кожне слово, сказане, ніби перехоплене в той самий момент, коли воно стає особливим, як маленька обіцянка. Ніяких пауз, крім тих, що дає миттєва необхідність просто бути поруч. Трек звучить як розмова, але без тиску: «Я хочу це, але мені не треба чекати». Немає відчайдушних криків, лише спокійні твердження. Легка нотка томління між кожним рядком - немов пауза в розмові, коли одна думка загострює іншу. Хтось уже зрозумів, що достатньо просто бути там, де хочеться бути, і не намагатися вгадати, що буде далі.